Главная » 2011 » Март » 17 » МОНОЛОГ АРТИСТА ПІД АКОМПАНЕМЕНТ ГІТАРИ
16:04 МОНОЛОГ АРТИСТА ПІД АКОМПАНЕМЕНТ ГІТАРИ | |
| „ Не так давно у нас на курсі відбулася зустріч з Юрієм Коломойцевим. Він – артист Ворошиловградської обласної філармонії, учасник культурної програми та дипломант XII Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві. Юрій охоче розповів нам про фестивальні дні в Москві, про цікаві зустрічі, про те, що найбільше вразило і зацікавило. Та особливо цікавою була його розповідь про гітару, як вона з’явилася і вдосконалювалася, хто з композиторів писав для неї... Дуже хочеться висловити через молодіжну газету вдячність Юрію Коломойцеву. Від імені учнів другого курсу Ворошиловградського художнього училища. Олена Біла”. ... Він бере інструмент, настроює. Вслухається в звук, ніби чує щось таке, одному йому зрозуміле. Нарешті, мало не з жалем, відривається і дивиться на своїх слухачів у залі. Або в цеху, в червоному куточку, або в гуртожитку, або в піонерському таборі. І починається концерт, лекція, як хочете назвіть цей монолог артиста. - Я розповім вам про гітару, дату появи якої вважають (завдяки знайденим археологічним зображенням на різних предметах в посудинах) ІІІ століття до нашої ери. Такий давній і такий навдивовижу сучасний інструмент. Чому, як змогла гітара протягом двох тисячоліть не втратити ні привабливості, ні любові музикантів? Гітаристи охоче повторюють таку легенду. Аполлон палко покохав німфу. Батько її, щоб захистити дочку від настійливого переслідувача, перетворив німфу у дерево палісандр. Та Аполлон все одно знайшов кохану і, щоб вже ніколи не розлучатися з нею зробив з дерева музичний інструмент. Подивіться на гітару: маленька голівка, довга лебедина шия, гнучкий стан... А потім слухачі дізнаються, що зовсім не Іспанія була батьківщиною гітари, а Північна Африка. Дослідники вважають арабів-маврів. В закабалених Греції, Італії, Іспанії прийшла чужа культура, елементи якої протягом століть прижилися й пристосувалися до тутешніх умов і особливостей. Це ж трапилося і з гітарою. Але саме Іспанія вдихнула в неї нове життя. Прамати гітари – лютня, дванадцять, п’ятнадцять струн вона мала (зараз – десять струн). Згодом перетворилася на шестиструнну гітару... Ще багато нового і несподіваного чують слухачі від артиста Коломойцева. А потім звучить гітара. Та, давня – два іспанських танці ХІ століття. Веселий німецький танець Й.С.Баха. Музика танцювальна, пісенна. Твори Ф.Тареги, який багато зробив для розвитку професійної школи гри на гітарі, підніс інструмент на новий рівень, показав його величезні можливості. Далі музика І.Альбеніса, твори якого є в репертуарі кожного професійного гітариста. Російська семиструнна, що прийшла до нас с циганами – бродячими музикантами. А ви чули, як звучать на гітарі мелодії казахів чи ескімосів?... Концерт-лекція триває близько години, а емоційно й інформаційно він насичений надзвичайно. Кілька місяців готував Юрій програму, скільки спеціальної літератури передивився, як ретельно відшліфував кожний номер. А от сама думка – пропагувати гітару серед молоді, показати, що годиться вона не лише для „концертів” у підворіттях, - зріла давно, роками, ще коли навчався у Донецькому музично-педагогічному інституті. Близько двох років виступає Юрій Коломойцев зі своєю заповітною темою. В робітничих гуртожитках, перед учнівською та студентською аудиторією. Тільки минулого (уже минулого!) року Юрій дав двадцять таких шефських концертів. Причому, треба додати, при підтримці Ленінського райкому комсомолу м. Ворошиловграда. А що концерти ці потрібні і приймаються слухачами, впевнюють і листами-подяками артисту, і такий от відгук, з якого ми почали нашу розповідь. Тема, звичайно вдосконалюється. Останнім часом Юрій Коломойцев ввів у концерт свою композицію „Латиноамериканські ритми”, з якою виступав на ХІІ Всесвітньому фестивалі молоді та студентів. До речі саме гітара допомагала йому спілкуватися з гостями в Москві. „Іноземних мов я не знаю – пригадував Юрій, - а брав хлопець гітару, награвав щось своє, і я розумів: це італієць або іспанець...”. Як один з найсильніших своїх аргументів (звичайно, окрім самої гри на гітарі), він наводить слова іспанського композитора Мануеля де Фальі: „Інструмент чарівний, настільки ж скромний, наскільки і багатий, що підкорює своїми ніжними або терпкими звуками. В ньому сконцентрувалися протягом часу багата спадщина і всі достоїнства старовинних благородних інструментів... І чи можна заперечувати, що серед струнних інструментів з грифом, гітара є найбільш повним і багатим за своїми гармонійними можливостями?”. „Молодогвардієць”. 01. 01. 1986р. В. Кушніренко. | |
|
| |
| Всего комментариев: 1 | ||
| ||
