Главная » 2011 » Август » 20 » СКАЖУТЬ ГІТАРНІ СТРУНИ
21:10 СКАЖУТЬ ГІТАРНІ СТРУНИ | |
| Серед тих, хто приїхав на 1-й Міжнародний молодіжний фестиваль „Пісня в боротьбі за мир”, і наш земляк – дипломант ХІІ Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві, соліст-інструменталіст Ворошиловградської обласної філармонії Юрій Коломойцев. Наш кореспондент взяв у нього інтерв’ю. - Юрію, Ви єдиний представник Ворошиловградської обласної комсомольської організації на фестивалі. Що стало, так би мовити, перепусткою на 1-й Міжнародний? - Спробую пояснити. У філармонії я працюю чотири роки. Весь цей час соліст-інструменталіст, виступаю з гітарою. Неодноразово брав участь у шефських концертах у себе вдома на Ворошиловградщині. На ХІІ Всесвітньому познайомив зі своєю програмою представників Польщі, Фінляндії та Японії у Будинку делегації УРСР. Хочу відзначити: сприйняли виступ дуже тепло. Був також учасником республіканського зльоту творчої молоді „Молоді голоси” в Тернополі. Мене обрано кандидатом у члени обкому комсомолу. Звичайно, це зіграло свою роль у виборі кандидатури. Але головне не в цьому. Я вважаю, поїхати у Київ мені допомогла наша комсомольська організація. - Можете розповісти про це докладніше? - Звичайно. Охарактеризувати наших комсомольців можна одним словом – вони активні. Весь час – пошук, не заспокоєність, творчість. Ось лише один приклад. У нашій філармонії працює єдиний, поки ще, в республіці молодіжний камерний оркестр. У його складі 25 чоловік творчої молоді. 19 із них – комсомольці. І створений цей камерний оркестр саме за їх ініціативою. Організовано також раду творчої молоді філармонії. За ініціативою наших спілчан ми відкрили першу в області музичну вітальню – на Ворошиловградській трикотажній фабриці. А скільки було концертів на підприємствах, в гуртожитках, в учбових закладах! Як бачите, є про що сказати. Ось чому знаю: моя поїздка до Києва була можлива саме завдяки нашій молоді, моїм товаришам по роботі. - Ви ж, до речі, секретар комсомольської організації? - Так. І тут, у столиці України, зустрів День народження комсомолу. Звичайно, у цей день я разом з друзями, у філармонії. Адже, що стосується 29 жовтня, у нас склалися свої традиції. Я вже говорив про створення молодіжного камерного оркестру. У 1983-у 29 жовтня цей колектив дав свій перший концерт, кошти від якого було перераховано в Радянський фонд миру. А вже в 1985 році ми провели перший філармонійний фестиваль творчої молоді. Виступали молоді виконавці: вокалісти, інструменталісти, читці, наш вокально-інструментальний ансамбль. Організовано фестиваль і цього року. Підготували прем’єру пісні, присвяченої комсомолу. По традиції керівник і організатор фестивалю – комітет комсомолу філармонії. І, як завжди, гроші, зароблені на концертах, перераховуються у Фонд миру. Цього року фестиваль творчої молоді нашої філармонії, присвячений Дню народження комсомолу, співпав з днем відкриття 1-го Міжнародного молодіжного фестивалю „Пісня в боротьбі за мир”, на який я приїхав. - Юрію, в чому полягають ваші основні завдання тут, у Києві? - Я працюю в штабі по роботі з радянськими учасниками. А це, як ви розумієте, вирішення багатьох організаційних питань. Але головне, звичайно, виступи із своїми програмами як виконавця-гітариста. Не обов’язково на урочистих концертах. Це можна робити і в робітничих аудиторіях, і в нашому фестивальному інтерклубі. - Які переважно твори у вашому репертуарі? - Багато латиноамериканських мелодій. Є українські, японські. А якщо одним словом – мелодії народів світу. Вважаю: на Міжнародному фестивалі цей репертуар повністю виправданий. Адже зустрітися з усіма учасниками, поговорити про все важко. А народна музика сама говорить про все. - Це ваша програма сьогоднішнього дня фестивалю. А які плани на найближче майбутнє? - Я не буду говорити про свої особисті плани. Адже моя робота пов’язана з колективом філармонії, з нашим камерним оркестром. Він сьогодні готує нові програми, де твори українських і зарубіжних авторів. - Які у Вас враження від перших днів фестивалю? - Хочу сказати, що це не лише свято пісні. Це свято дружби і взаєморозуміння, це свято інтернаціоналізму. І це – протест. Найрішучіший. Проти війни, проти озброєнь, проти людиноненависництва. Радісно бачити, що саме таким прагнуть зробити фестиваль всі його учасники. А ще тут дуже багато гітар. Цей інструмент я люблю. Вірніше, гітара для мене – не просто інструмент музичний. Це інструмент і засіб спілкування. Про почуття, враження, настрій чудово скажуть гітарні струни. - Щоб Ви хотіли побажати учасникам 1-го Міжнародного? - В першу чергу – миру. І нових зустрічей на форумах дружби. „Молодогвардієць”. 01. 11. 1086р. С.Штанько. м. Київ | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |